Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитце

Копитце, -ця́, с. 1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є. Чуб. І. 2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы. Шух. І. 278. 3) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49. 4) мн. = копитень. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТЦЕ"
Афиня́к, -ка, м. Наливка на черникѣ. Гуцул.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Хлібчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хліб. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 55. 3)чо́ртів. Раст. Nonnea pulla Dc. ЗЮЗО. І. 129, 177.
Численно нар. Многочисленно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.