Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кормига

Кормига, -ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиш лядської. К. ЧР. 68. під кормигу підгорнути. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРМИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРМИГА"
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины. Вх. Зн. 52.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРМИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.