Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

теребій

Теребій, -бія, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії. Св. Л. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕБІЙ"
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
За́пит, -ту, м. Вопросъ. Чуб. III. 108.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Хвормувати, -мую, -єш, гл. Формировать, придавать форму. Народ формує свої ідеї.... О. 1861. XI. 105.
Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРЕБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.