Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы.
2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола.
Наздоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Наздравствоваться. На всяк чмих не наздоровкаєшся.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Перехрищувати, -щую, -єш, сов. в. перехристи́ти, -щу, -стиш, гл. = перехрещувати, перехрестити. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене.
