Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ.
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
До́нка, -ки, ж. Дочь донского козака.
Допина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, -пну́, -не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягиваніе. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде.
Єло́м, -му, м. Конической формы баранья шапка.
Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Перевесла дівчата в полі крутили. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. Лисичка... крутнула хвостиком. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду.
