Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коськати

Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКАТИ"
Барбольки, -льок, ж. мн. Раст.: а) Fisaria ranuncoloides. Вх. Пч. II. 31. б) Scrofularia nodosa. Вх. Пч. II. 36.
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Волинський, -а, -е. Волынскій.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Оплітка, -ки, ж. Растеніе Convolvulus arvensis. Вх. Лем. 444.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Худчина, -ни, ж. Худоба. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.