Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костюк

Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТЮК"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. Вас. 147. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар. Св. Л. 164.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло. Шух. 1. 34.  
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати. Св. Л. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.