Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

костура

Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Вх. Уг. 246. Ум. костурка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТУРА"
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ. Вх. Зн. 18.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв.
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба. Харьк. у.
Позруйновувати, -вую, -єш, гл. Разорить, разрушить, развалить (во множествѣ).
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный. Брацл. у.
Строчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. ЗЮЗО. І. 124.  
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.