Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Темно-красно-бурый волъ.
Батюга, -ги, ж. = батура. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Помилування 2, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Похитатися, -та́юся, -єшся, гл. Пошататься, покачаться.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник.
Сковзатися 2, -заюся, -єшся, гл. = сковзатися.
