Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство.
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Лагодіння, -ня, с.
1) Сборы, приготовленія. Не така дорога, як лагодіння.
2) Починка.
3) Улаживаніе, умиротвореніе.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник.
Стеменнісінький, -а, -е. Тоже, что и стеменний, но въ совершенной степени, точнехонько такой. Стеменнісінький такий, як батько.
Штемп, -пу, м. Клеймо.
