Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька.
2) Самый кратній.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. А в нас є машкара. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару.
Повертання, -ня, с. Поворотъ. Повертання головою.
2) Возвращеніе, возвратъ.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
