Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коцур

Коцур, -ра, м. Котъ. Желех. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 42
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦУР"
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.