Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочало

Кочало, -ла, с. 1) Кругъ. Оббігає череду три рази в кочало. Шух. І. 212, 213. 2) Кружокъ деревянный или иной, — входить въ составъ различныхъ предметовъ: у рюмки въ него упирается ножка, у кужівки оно делитъ верхнюю часть (кужівник) отъ держака, оно обхватываетъ било друлівника и пр. Шух. І. 148, 277, 307. Ум. ко́чальце. Кружокъ, обхватывающій нижній конецъ веретена. Шух. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧАЛО"
Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.
Брикуха, -хи, ж. 1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178. 2) Своенравная.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Зсипа, -пи, ж. Родъ корзины для зерна, стоящей въ амбарѣ: дѣлается съ крышкой въ формѣ большой, сверху расширенной бочки изъ пучковъ соломы, связанныхъ шворками или лыками. Kolb. I. 59.
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.