Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочережник

Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕЖНИК"
Вістовниця, -ці, ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Недоносок, -ска, м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕРЕЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.