Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крайчик

Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. ІІІ. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЙЧИК"
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89.
Перезуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перезутися, -зуюся, -єшся, гл. Переобуваться, переобуться. Cм. перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Побут, -ту, м. = побит. К. Кр. 18. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити. Мир. ХРВ. 127.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Хапужество, -ва, с. Взяточничество. Шейк.  
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.