Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.

Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.

Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.

Ластівка, -ки, ж. 1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ном. № 309. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Н. п. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. ІІ. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20. 2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками. 3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів. КС. 1893. XII. 449. 4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. Камен. у. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Грин. III. 115. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.

Плахітка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.

Прошаповалити, -лю, -лиш, гл. Пробыть шерстобитомъ.

Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.

Склепитися Cм. склепатися.

Торохнути, -ну, -неш, гл. Трахнуть, шарахнуть, грохнуть. Буйволи прийшли, та один.... як торохне рогом (у бочку), так дно й вилетіло. Драг. 106. (Стрілець) націливсь, як торохне. Драг. 42. Ой торохнула-ревнула мідяна гармата. К. Досв. 209. Громом торохнуло в гори й долини. Щог. Сл. 61.

Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. Фр. (Желех.).