Засі́ріти, -рію, -єш, гл. Засѣрѣть, начать сѣрѣть; разсвѣтать.
                        
                        
                                                
                          
	Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав.  2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали.  2) Возвращеніе.
                        
                        
                                                
                          
	Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі.  
                        
                        
                                                
                          
	Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату. 
                        
                        
                                                
                          Паскудити, -джу, -диш, гл.
	1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. 
	2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. 
	3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь.                         
                        
                                                
                          Пообшивати, -ваю, -єш, гл. Обшить (во множествѣ).                         
                        
                                                
                          Порозводвти, -джу, -диш, гл. То-же, что и розвести, но во множествѣ.                        
                        
                                                
                          Походящий, -а, -е. 	Передвижной, переносной. Походящий стіл.                         
                        
                                                
                          Приправа, -ви, ж. Приправа.  Яка приправа, така й потрава.  Ум. приправка.                         
                        
                                                
                          Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          