Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харапутний

Харапутний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАПУТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАПУТНИЙ"
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Прискочити Cм. прискакувати.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Тріскання, -ня, с. 1) Трескъ, трещаніе. 2) Растрескиванье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРАПУТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.