Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харамаркання

Харамаркання, -ня, с. Бормотаніе подъ носъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАМАРКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАМАРКАННЯ"
Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Княжя, -жя́ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.
Поязичитися, -чуся, -чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення. Єв. Мр. XIV. 55.
Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРАМАРКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.