Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кряч

Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЯЧ"
Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Вижати Cм. вижинати.
Гита, -ти, ж. Доска, составляющая 1/8 распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола. Сумск. у. Вас. 148.
Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Н. п. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького. Чуб. V. 916.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Очеплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. очепитися, -плюся, -пишся, гл. Цѣпляться, уцѣпиться, зацѣпиться, пристать, привязаться. Мил. 21. Вона (відьма) давай на його сідать... Очепиться за його, то він і тоска її. Драг. 71. А діти як вчепились за шию мені, то й не вступаються. МВ. І. Як очепився я жити у пана, то й живу вже сьомий рік. (Міусск. окр. ). Як очепиться який біс, що на в-руні кінь ходе, то заграбує коня. Н. Вол. у.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира. Ком. II. № 346.
Попарторити, -рю, -риш, гл. = попартолити.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЯЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.