Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Залепета́тися, -чу́ся, -чешся, гл. = залепетати. Тільки губонька залепечеться... твоє горе настане (о неговорящемъ еще ребенкѣ).
Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої.
Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Китай, -таю, м.
1) Китай.
2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Будем драти, пане брате, з китаю онучи.
3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. Минулась котові масничка. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Уже й літо минулося. Давно і плем'я те минулось. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Cм. рама 3.
Суховершки, -ків, м. Раст. a) Ajuga genevensis L. б) Ajuga reptans L. в) Brunella vulgaris Benth.
