Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крюкання

Крюкання, -ня, с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮКАННЯ"
Долічи́ти, -ся. Cм. долічувати, -ся.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш. Ном.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Припняти, -пну, -неш, гл. = прип'ястя. А я скажу коника припняти. Чуб. V. 259.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. Cм. роз'юшитися.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде. Шевч.
Токма 2 нар. 1) Тѣмъ болѣе. Підіть, а ще токма такому любому товаришу послужити. Федьк. Пов. 23. 2)не. Ужъ не.... Більше ти на мене токма за се не будеш гніватися. Федьк. Пов. 19. 3) міня́тися токма. Мѣняться вещь на вещь безъ придачи. Н. Вол. у. Та хоч би ж мінялося токма, а то безпремінно потребує з тебе й додачі. Кобел. у.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Ховрах, -ха, м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. Ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.