Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужделеба

Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖДЕЛЕБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖДЕЛЕБА"
Брижнастий, -а, -е. 1) Отороченный оборкой. 2) Морщинистый.
Вилечко, -ка, с. Ум. отъ вильце.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Нечоса, -си, об. Непричесанный, непричесанная.
Очі Cм. о́ко.
Парило, -ла, с. раст. Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖДЕЛЕБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.