Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кузенька

Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЗЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЗЕНЬКА"
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Жо́втка, -ки, ж. Желтая краска. Писанки кидають спочатку в жовтку, а потім по жовтому і пишуть.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Орлий, -а, -е. = орловий. Орле око. Шевч.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Роспсотитися, -чуся, -тишся, гл. = розопсіти. Ей, то то ти дуже вже роспсотився. Ном. № 2925.  
Салата, -ти, ж. Раст. a) Lactuca, салатъ. в)заяча. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. I. 133. Ой на горі салата, — роди, Боже, дівчата. Грин. III. 306.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЗЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.