Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумась

Кумась, -ся, м. Ум. отъ кум.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМАСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМАСЬ"
Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім. О. 1862. І. 74.
Підстароста, -ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131.
Рогожовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогожи.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.
Хляпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хляпати. Хлопнуть. Дверима хляпнула. Г. Барв. 217. Руками хляпнуть. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМАСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.