Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Робітня, -ні, ж. Мастерская.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл.
1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.
2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала.
3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане.
4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.
5) = цв'якати.
