Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. Молоде колосся з жита зриваю.
Копець, копця́, м.
1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає.
2) Инструментъ для долбленія меду.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець!
Небезпечно нар. Опасно.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Потікати, -ка́ю, -єш, гл. Течь. Аж слинка в роті потікає.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!»
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть.
