Балда, -ди, ж.
1) Большой топоръ.
2) Неуклюжая, неповоротливая женщина.
3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Гладиш, -ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо!
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята.
Кеп, кепа и кпа, м.
1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати.
2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа.
Кибіт, -біту, м. = кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.
