Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притужина

Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУЖИНА"
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Попідпірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и підперти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав. Харьк.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. І. 1. 20.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.