Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п. Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе. Ум. завива́ннячко.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали.
Зір, зо́ру, м. Взоръ, взглядъ. Гляне, — в'яну як від зору злої чарівниці.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
