Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Cм. гейсь.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Проявка, -ки, ж. Ум. отъ проява.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові.
Трачник, -ка, м. = трач 1.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки).
