Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лебедик

Лебедик, -ка, м. 1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135. 2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕБЕДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕБЕДИК"
Берестянка, -ки, ж. 1) Коробка изъ березовой коры. 2) Грибъ, растущій на берестовыхъ пенькахъ. Галушки з берестянками. Канев. у.
Брехунівка, -ки, ж. Имя вымышленной деревни, въ которой будто бы живуть одни вруны. Поэтому: А ви часом не з Брехунівки? — значитъ: а вы не лжете?
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Курятина, -ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕБЕДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.