Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм.
Дженга́лити, -лю, -лиш, гл. Кусать (о комарахъ). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж!
Добазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Доторговаться да базарѣ до чего.
Докра́яти Cм. докравати.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Косом, -сма, м. Клокъ, клочекъ (перьевъ шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок... Із того косма напряла кросна. Cм. космок.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Попок, -пка, м.
1) Ум. отъ піп.
2) = жидок 2.
3) = попичка.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ум. ранка, ранонька, райочка. Ой хто ж тобі раноньки промиє?
