Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкий

Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7., Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКИЙ"
Вудило, -ла, с. = вудлище. Желех.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Кишнути Cм. кишкати.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Вх. Пч. II. 10. Пани хорти заводять да рароги. К. Дз. 74. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. К. Іов. 59. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.