Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лейбик

Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЙБИК"
Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Натужуватися, -жуюся, -єшся, гл. Силиться. Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться. Мир. Пов. II. 64.
Нелюбонько и нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Приказати Cм. приказувати.
Простіський, -а, -е. = простісінький. Желех.
Свищ, -ща, м. 1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ. Рк. Левиц. 2) = свистун 3. Свищі в борщі. Ном. № 1930.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЙБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.