Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Пан глянув на дідів город. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла.
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Півкондійка, -ки, ж. Полуендова.
Руштунок, -нка, м. = риштунок.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак.
Щава, -ви, ж.
1) Щавель, Rumex.
2) Кислая жидкость, сваренная изъ молочной сыворотки или хлѣбнаго квасу, хлѣбныхъ зеренъ, сухарей и квасцовъ, — въ ней варятъ шерстяныя нитки прежде окраски ихъ кошенилью.
3) Кислые минеральныя воды.
