Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Ум. задира́чка.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный.
Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций?
2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Куца баба. Cм. баба.
3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Далеко куцому до зайця!
4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала.
Приборкувати, -кую, -єш, сов. в. прибо́ркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья птицѣ, окарнать крылья. Приборкано усім орлятам крила.
2) Прибирать, прибрать къ рукамъ. Думав шляхту приборкать трошки. Вона добре свою свекруху приборкала, тепер а ні писне.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
