Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лизати

Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗАТИ"
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Недосить нар. Недостаточно.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя. Kolb. I. 48.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Попереду нар. 1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде. Макс. 2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене... попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. І. 291. 3) Сперва, сначала. Ум. попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл. 1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Рудч. Ск. І. 91. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась. Ном. № 261. 2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Мил. 88. Вас. 155. Туди парубки збірались, по золотому складались. Чуб. III. 150. 3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Рудч. Ск. II. 144. Склався і поїхав. Рудч. Ск. II. 198. 4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. Левиц. І. 235. З яках частин вода складається. Дещо. 5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Ном. № 64. 6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Рудч. Ск. II. 128. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Стор. МПр. 166. Бійка з иншими хлопцями складеться. Г. Барв. 447. Регіт такий складається. Г. Барв. 440.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.