Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лід

Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІД"
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. Н. п. Рк. Левиц.
Комонниця, -ці, ж. 1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. Cм. команиця. 2) Безплодная кобыла. Желех.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Неодмовний, -а, -е. Безотговорочный.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися. Вх. Зн. 63.
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.