Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліпарь

Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІПАРЬ"
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.  
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. І. 132.
Притаковити, -влю́, -виш, гл. Пріютить, помѣстить.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.