Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліпак

Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. Желех. 2) Пирогъ. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІПАК"
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Маткови́й, -а́, -е́ матковий м'яч, гілка маткова = матка 7. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16.
Пригнада, -ди, ж. = принада. Які ж мої чароньки, шо чорнії брівоньки, яка ж моя пригнада — шо я дівка молода. Уман. у.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.