Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Дало їм гарту. Дасть він вам гарту. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень.
Загне́сти, -нету, -теш, гл. — тісто. Замѣсить тѣсто.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл. — очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Сіріти, -рію, -єш, гл.
1) Сѣрѣть.
2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.