Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупесати

Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕСАТИ"
Виклеїти Cм. виклеювати.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь. Котл. Ен. VI. 74.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці. Шейк.
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.
Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПЕСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.