Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выгребаться, выгресться.
2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Двійчи нар. = Двічи.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. Cм. капотіти.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Крагулець, -льця, м.
1) Ястребъ, Nisus communis.
2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы.
Розжовувати, -вую, -єш, сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл.
1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи.
2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.
