Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людський

Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Чуб. І. 116. Напився він не раз людської крови. Ном. № 1281. І погляд у його не людський. Ном. № 2893. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. МВ. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. Ном. № 13031. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. Полт. г. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька. Грин. III. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДСЬКИЙ"
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролами та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Шух. І. 110. Ум. ліска, лісочка.
На́росток, -тка, м. = назімок.
Похрестити, -щу́, -стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Грин. II. 5. Вікна похрестила. Грин. II. 97.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега. Харьк. г. 2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Павлогр. у. Він причалився на шпилечку. Кролевец. у.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Ном. № 2848. Довга коса роспустилася по воді. МВ. І. 158. 21. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Г. Барв. 438. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. Левиц. Пов. 132. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься. Ном. № 5322.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346.
Уговкати, -каю, -єш, гл. Усмирить, укротить. Желех.
Шубовтнутися, -нуся, -нешся, гл. = шубовснути. Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь. Г. Барв. 389.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.