Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляскати

Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Ном. № 1276. Прилетіла качка, крилечками ляска. Н. п. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Котл. Ен. II. 40. Ляснув себе по щоці. Кв. II. 173. Ляснув погонич пугою. К. Орися. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. О. 1862. VIII. 17. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ. Грин. І. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯСКАТИ"
Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Варівно нар. = варівко. Варівно з ним (стережіться, бо то злодій або хоче вас бити). Фр. Пр. 138.
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Подріжнятися, -ня́юся, -єшся, гл.кому. Подражать кому. Вх. Лем. 452.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).
Чухатися, -хаюся, -єшся, гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель. Чуб. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.