Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мана

Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Виголосити Cм. виголошувати.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє. Н. Вол. у.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.