Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мана

Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Міх I, мо́ху, м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница. Левиц. І. 277.
Поґулати, -лаю, -єш, гл. Одолѣть, осилить. Лубен. у. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Грин. II. 322. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель погула. О. 1862. І. 66.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Продляти, -ля́ю, -єш, гл. Промедлить, протянуть. Продляли цілий день. Черк. у.  
Умолот, -ту, м. Умолоть. Карбуйте собі копи, снопи і умолот. Г. Барв. 307. На зріст то вона (пшениця) й добра, та на вмолот не теє. Мир. ХРВ. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.