Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити.
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай.
Пріти, -прію, -єш, гл.
1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє.
2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє.
3) Гнить, истлѣвать. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти?
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Земля пухка.
3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини.
Тестів, -тьова, -ве Тестевъ. Я сідлаю кониченька тестевого.
Торкатися, -каюся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ.
Хамутний, -а, -е. 1) О лошади: ходящій въ хомутѣ. А як ся кінь хамутний має?
