Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала.
Гаптування, -ня, с.
1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ.
2) Вышивка золотомъ или серебромъ.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться.
Калюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать лужи.
2) Пачкать, грязно что либо дѣлать.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Кублище, -ща, с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. Кублище сліпого католицтва.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады».
