Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марнотравний

Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНОТРАВНИЙ"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Воркотання, -ня, с. 1) Мурлыканье. 2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. ІІІ. 82.
Гидкість, -кости, ж. Гадость. Левч. 25.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Умаїти Cм. умаювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНОТРАВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.